Он на гору Голгофу один
Шёл изранен, оплёван, избит…
Кровь святое лицо застилает,
По главе терновник обвит.
Тяжкий крест взвалили на плечи,
Весь израненный, чуть живой,
Бог, в обличии человечьем,
Совершает путь скорбный свой.
Далеко позади остались
Все двенадцать учеников-
Ни один плечо не подставил,
Ни один Ему не помог
Только женщины подбегали
Отереть окровавленный лоб
И в беззвучной скорби рыдали
Умоляя: “Спаси тебя Бог”
Некий Симон Киринеянин,
Шедши с поля, их повстречал
В это время, вконец ослабленный,
Иисус под крестом упал
Крест на Симона возложили,
Чтобы нёс его за Христом...
Мы с тобой в каком месте были
Когда падал Он под крестом?
Мы с тобой в каком месте были?
Там вдали, за толпою людской?
Мы Христа понаслышке любили?
Или был Он нам вовсе чужой?
Мы с тобой в каком месте были?
С любопытством пошли вперёд,
Или нехотя отступили,
Не поверив, что это Бог?
Мы с тобой в каком месте были?
Без Христа или со Христом?
Если мы ещё не решили,
Если сердце ему не открыли,
Знай, на крест Он за нас пошёл
Знай, на крест за тебя Он шёл!
01.11.98
Аминь.
Лариса Зуйкова,
Рига Латвия
Живу в Риге, замужем, имею двоих детей,обратилась к Господу в сорок лет - в 1993году, после чего Господь позволил мне прославлять Его стихами.
"Верно слово: если мы с Ним умерли,то с Ним и оживём;
Если терпим, то с Ним и царствовать будем; если отречёмся, и Он отречётся от нас.
Если мы неверны, то Он пребывает верен; ибо Себя отречься не может".
Тим.2,11-13 e-mail автора:larisazuikova@inbox.lv сайт автора:личная страница
Прочитано 4253 раза. Голосов 4. Средняя оценка: 4.25
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
