Люди не можуть спілкуватись один з одним. Уявіть собі ситуацію – усі люди усюди ходять невимовно брудними, самі цього не помічаючи. Спілкуючись з іншими, все, що вони намагаються зробити – це штучно приховати свою брудоту та неприємні запахи. І тому люди не можуть думати про співрозмовника, адже самі щойно з калюжі… з ким ж тоді можна «поспілкуватись»? вилізь на дах хмарочоса – задивись у бінокль на красиву дівчину і крокуй до неї, не відриваючи біноклевого погляду від красуні – обретеш вічне спілкування.
де шукати щастя?
Щастя входить у стандартний пакет побажань на всі випадки життя. Яка формула щастя? Якщо самоціллю твого життя – є всеосяжне щастя – раджу взяти до рук револьвера і подумати, для чого їх створили. Отримаєш вічність. Але що там буде? Небуття, щастя, муки, комахи/мурахи-друзі – люди-вороги. Щастя – це друга сторона медалі із логотипом «страждання», адже неможливо усвідомити – що означає «солодкий смак», коли ти ніколи не знав гіркоти… найповніше щастя відчуваємо після повного нещастя, інакше не зацінимо……. Отже, чим більше бажаємо щастя – тим більше насилаємо гіркоти. Отож, формула щастя заключається у прямій залежності від нещастя.
де шукати кохання?
Кохання тимчасове. Шукаєш вічне кохання – подумай цього разу про міцну мотузку в поєднанні із гіллякою дерева. Лиш вмийся перед цим – будеш виглядати чистою перед коханим, що прийде тебе рятувати. Кохання – це почуття, ха-ха, а їх можна вбити одним словом…..
де шукати Бога?
Він живий, Він існує, Він став людиною, Він є повнотою спілкування, Він є повнотою щастя, повнотою кохання, але де Він? Бу-га-га – Він може жити у тобі, а може й не жити – це вже твій вибір.
от і вибирай.
Комментарий автора: просто старі нотатки щоденника.
в той час Бог дав мені чітко знати, що suicide solution - це насправді не solution. все наповнює Господь.
Прочитано 6783 раза. Голосов 4. Средняя оценка: 4.5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Павло! Чому стільки болі у душі, серце зневірене в людей,поглянь навкруг - є сонце, є небо і є люди на землі. Протяни руку і тобі назустріч протянеться багато рук. Добро є, воно не вмерло. Посміхнись, зміни чорний колір на небесний. Радій кожному дню. З найкращими побажаннями Лідія, Естонія
nothing left but faith. (c) Roberth smith, "the cure"
2005-06-22 20:37:51
замість відповіді 2 lidia: існує любов і благодать - це точно. а чорний - це не колір, а відсутність кольору... просто цей перід специфічний, але ж у випробовуваннях росте віра :) краще віддати своє життя Господу!
P.S.: Estonia???
Таня
2005-08-28 13:45:39
Интересно. Оригинально. Заставляет думать. Спасибо неординарному автору, каковых (пока?), к сожалению, не так много среди христиан. Комментарий автора: :) ну дякую. але єдиний неординарний Автор - це Господь, тому нехай лише Він прославиться :)
Іра
2011-12-24 17:30:30
Чудовий але чимось дивний запис,ніби це написав мудрець проживший 90 років з філософським світосприйняттям
Поэзия : Вифлеемская звезда - Людмила Солма *) ПРИМЕЧАНИЕ в пояснение:
Не судите строго - этому неприхотливому стихотворению, как Вы видите по дате 06.01.1991г., уже без малого 17-ть лет... но, оно не утратило своей актуальности - в свете общемировых катаклизмов и сумбурности нашей россиийской... все течет переливаясь скорбностью людского долготерпения... и только символ Вифлеемской Звезды - приснопамятной в своей благостной неизменности - из века в век в одно и тоже время... знаменует землянам рождение Христа... единственного и бескорыстного многострадального нашего Мессии - во имя любви и добра...
Давным-давно, а если быть точнее – еще в далекие советские 1971-72гг, мой воспитатель - мой мудрый и добрый, несгибаемо прошедший тяготы невзгод сталинских лагерей, харбинский дедушка - сказал однажды, как мне тогда еще школьнице-комсомолке, показалось совершенно невпопад...
что наступит время, когда на вопрос своих детей – а кто же такой Ленин... родители не смогут дать исчерпывающий ответ... потому, что людская память, истрепав его тогдашнюю значимость, окончательно утратит знание этого имени... но, вот кто такой Христос будут знать и помнить все – от мала и до велика. Как бывают порой прозорливы старые люди...
Иллюстрация взята из Интернета
с поздравительной открытки - по ссылке которой
каждый из Вас может поздравить своих родных и близких
с праздником Рождества Христова:
http://www.invictory.org/ecards/preview.phtml?cat=&id=216